Рік тому як в селі почали знову давати на пай ячмінь, до того якось тільки пшеницю давали. От я й своєму другу сказав:"Як би це нам пиво зварити?!" Друже мій тільки всміхнуся.
Перші пошуки в інтернеті інформації про пивоваріння, та й ще в домашніх умовах, ні до чого мене не призвели. З якими запитами я не звертався скрізь були рекламні проекти бірмашин - пиво з сумішей, це як, колись був напій "Юпі" - просто додай води. Це мені не підходило. Хотів натурального продукту.
Пошуки пивоварів по селах не дали результатів. Горілку гонемо, а пиво не варимо.Ми його сирим п'ємо! - такі були відповіді.
Траплялися невдахи пивовари, які готували пиво за рецептами з газет, проте не натрапив я на жодного вдалого пивовара.
Тільки цієї осені, коли достиг хміль, а я не знав коли й як його заготовляють, знайшов в інтернеті спочатку інформацію про хміль, потім іншу про пивоваріння.
Після заготівлі хмелю вирішив остаточно зайнятися цією справою.
Поставив мету навчитися варити якісне пиво.
Той кому набридло споживати "пивний продукт" сам має стати Пивоваром - українські реалії, поч. ХХІ ст.
понеділок, 25 жовтня 2010 р.
Україна - територія вільна від пива!
Доводиться констатувати, що в країна, яка щорічно експортує десятки мільйонів тон зерна немає натурального, природного пива!
В нашій країні немає ніякого захисту споживачів від промислових велетнів, які набивають свої кишені нашими грошима. Те пиво, яке можна придбати з прилавків магазинів, супермаркетів - пивом то назвати язик не повертається! Це, скоріш, пивний напій. Проте нам втокмачують, що це пиво та й ще живе! Як полюбляють виробники спекулювати цим словом "живе". А насправді пиво фільтрують, пастеризують, та й ще консервують!
Самі ж виробники вбивають все живе в пиві та горлопанять про його корисність.
Через це я перестав майже пити пиво. Останнім часом примітив що пиво в кайф мені було тільки під час спеки, а решта - зіпсований настрій. Проте спекотного дня вода з криниці п'ється не з меншим, а, мабуть, із більшим задоволенням чим ото "пойло".
Хоча наші потужні пивзаводи випускали колись хороше пиво в пляшках. Я згадую період з 1996 до 2002 року. В той час я мешкав в Харкові й пили ми дружно пиво "Рогань". З друзями оцінювали кожний новий сорт пива, а їх було чимало. І кожний сорт відрізнявся від іншого якимось своїм неповторним смаком. Проте пивзавод поставляв пиво тільки по Харкову, області, трішки в Київ, та влітку в Крим.
В той час там де не можна було купити Рогань - в Києві, інших регіонах України, я споживав Оболонь - і був теж задоволений!
В 2002 році довелося мені попрацювати охоронцем на пивзаводі "Нова Баварія", що у Харкові. Завод невеличкий був, проте з повним циклом виробництва від зерна до пива. От там то я й спробував живе нефільтроване, не пастеризоване пиво прямо з танків!. Емоції які мене тоді захлинули від його споживання пам'ятаю й досі!
Тоді Україна не знала Рогань, Росія не знала Оболонь - й смачне було пиво. Зараз Ці бренди відомі не тільки в Україні, проте п'ють це пиво для того щоб "догнатися" після горілки.
Я "доганятися" не хочу! Й не буду!
Мені потрібен не градус (сформований спиртом), а смак пива - бо я його пам'ятаю!
Хочеться мені що би більшість українців пам'ятали смак справжнього пива, ще більше мали можливість це пиво споживати. Тоді б менше пойла нам нав'язували б!
Дуже хочеться в будь-якому кіоску мати можливість коли завгодно придбати собі пива, а не пивні суміші з водою.
Проте ще не час:(
В нашій країні немає ніякого захисту споживачів від промислових велетнів, які набивають свої кишені нашими грошима. Те пиво, яке можна придбати з прилавків магазинів, супермаркетів - пивом то назвати язик не повертається! Це, скоріш, пивний напій. Проте нам втокмачують, що це пиво та й ще живе! Як полюбляють виробники спекулювати цим словом "живе". А насправді пиво фільтрують, пастеризують, та й ще консервують!
Самі ж виробники вбивають все живе в пиві та горлопанять про його корисність.
Через це я перестав майже пити пиво. Останнім часом примітив що пиво в кайф мені було тільки під час спеки, а решта - зіпсований настрій. Проте спекотного дня вода з криниці п'ється не з меншим, а, мабуть, із більшим задоволенням чим ото "пойло".
Хоча наші потужні пивзаводи випускали колись хороше пиво в пляшках. Я згадую період з 1996 до 2002 року. В той час я мешкав в Харкові й пили ми дружно пиво "Рогань". З друзями оцінювали кожний новий сорт пива, а їх було чимало. І кожний сорт відрізнявся від іншого якимось своїм неповторним смаком. Проте пивзавод поставляв пиво тільки по Харкову, області, трішки в Київ, та влітку в Крим.
В той час там де не можна було купити Рогань - в Києві, інших регіонах України, я споживав Оболонь - і був теж задоволений!
В 2002 році довелося мені попрацювати охоронцем на пивзаводі "Нова Баварія", що у Харкові. Завод невеличкий був, проте з повним циклом виробництва від зерна до пива. От там то я й спробував живе нефільтроване, не пастеризоване пиво прямо з танків!. Емоції які мене тоді захлинули від його споживання пам'ятаю й досі!
Тоді Україна не знала Рогань, Росія не знала Оболонь - й смачне було пиво. Зараз Ці бренди відомі не тільки в Україні, проте п'ють це пиво для того щоб "догнатися" після горілки.
Я "доганятися" не хочу! Й не буду!
Мені потрібен не градус (сформований спиртом), а смак пива - бо я його пам'ятаю!
Хочеться мені що би більшість українців пам'ятали смак справжнього пива, ще більше мали можливість це пиво споживати. Тоді б менше пойла нам нав'язували б!
Дуже хочеться в будь-якому кіоску мати можливість коли завгодно придбати собі пива, а не пивні суміші з водою.
Проте ще не час:(
Підписатися на:
Дописи (Atom)