Рік тому як в селі почали знову давати на пай ячмінь, до того якось тільки пшеницю давали. От я й своєму другу сказав:"Як би це нам пиво зварити?!" Друже мій тільки всміхнуся.
Перші пошуки в інтернеті інформації про пивоваріння, та й ще в домашніх умовах, ні до чого мене не призвели. З якими запитами я не звертався скрізь були рекламні проекти бірмашин - пиво з сумішей, це як, колись був напій "Юпі" - просто додай води. Це мені не підходило. Хотів натурального продукту.
Пошуки пивоварів по селах не дали результатів. Горілку гонемо, а пиво не варимо.Ми його сирим п'ємо! - такі були відповіді.
Траплялися невдахи пивовари, які готували пиво за рецептами з газет, проте не натрапив я на жодного вдалого пивовара.
Тільки цієї осені, коли достиг хміль, а я не знав коли й як його заготовляють, знайшов в інтернеті спочатку інформацію про хміль, потім іншу про пивоваріння.
Після заготівлі хмелю вирішив остаточно зайнятися цією справою.
Поставив мету навчитися варити якісне пиво.
понеділок, 25 жовтня 2010 р.
Україна - територія вільна від пива!
Доводиться констатувати, що в країна, яка щорічно експортує десятки мільйонів тон зерна немає натурального, природного пива!
В нашій країні немає ніякого захисту споживачів від промислових велетнів, які набивають свої кишені нашими грошима. Те пиво, яке можна придбати з прилавків магазинів, супермаркетів - пивом то назвати язик не повертається! Це, скоріш, пивний напій. Проте нам втокмачують, що це пиво та й ще живе! Як полюбляють виробники спекулювати цим словом "живе". А насправді пиво фільтрують, пастеризують, та й ще консервують!
Самі ж виробники вбивають все живе в пиві та горлопанять про його корисність.
Через це я перестав майже пити пиво. Останнім часом примітив що пиво в кайф мені було тільки під час спеки, а решта - зіпсований настрій. Проте спекотного дня вода з криниці п'ється не з меншим, а, мабуть, із більшим задоволенням чим ото "пойло".
Хоча наші потужні пивзаводи випускали колись хороше пиво в пляшках. Я згадую період з 1996 до 2002 року. В той час я мешкав в Харкові й пили ми дружно пиво "Рогань". З друзями оцінювали кожний новий сорт пива, а їх було чимало. І кожний сорт відрізнявся від іншого якимось своїм неповторним смаком. Проте пивзавод поставляв пиво тільки по Харкову, області, трішки в Київ, та влітку в Крим.
В той час там де не можна було купити Рогань - в Києві, інших регіонах України, я споживав Оболонь - і був теж задоволений!
В 2002 році довелося мені попрацювати охоронцем на пивзаводі "Нова Баварія", що у Харкові. Завод невеличкий був, проте з повним циклом виробництва від зерна до пива. От там то я й спробував живе нефільтроване, не пастеризоване пиво прямо з танків!. Емоції які мене тоді захлинули від його споживання пам'ятаю й досі!
Тоді Україна не знала Рогань, Росія не знала Оболонь - й смачне було пиво. Зараз Ці бренди відомі не тільки в Україні, проте п'ють це пиво для того щоб "догнатися" після горілки.
Я "доганятися" не хочу! Й не буду!
Мені потрібен не градус (сформований спиртом), а смак пива - бо я його пам'ятаю!
Хочеться мені що би більшість українців пам'ятали смак справжнього пива, ще більше мали можливість це пиво споживати. Тоді б менше пойла нам нав'язували б!
Дуже хочеться в будь-якому кіоску мати можливість коли завгодно придбати собі пива, а не пивні суміші з водою.
Проте ще не час:(
В нашій країні немає ніякого захисту споживачів від промислових велетнів, які набивають свої кишені нашими грошима. Те пиво, яке можна придбати з прилавків магазинів, супермаркетів - пивом то назвати язик не повертається! Це, скоріш, пивний напій. Проте нам втокмачують, що це пиво та й ще живе! Як полюбляють виробники спекулювати цим словом "живе". А насправді пиво фільтрують, пастеризують, та й ще консервують!
Самі ж виробники вбивають все живе в пиві та горлопанять про його корисність.
Через це я перестав майже пити пиво. Останнім часом примітив що пиво в кайф мені було тільки під час спеки, а решта - зіпсований настрій. Проте спекотного дня вода з криниці п'ється не з меншим, а, мабуть, із більшим задоволенням чим ото "пойло".
Хоча наші потужні пивзаводи випускали колись хороше пиво в пляшках. Я згадую період з 1996 до 2002 року. В той час я мешкав в Харкові й пили ми дружно пиво "Рогань". З друзями оцінювали кожний новий сорт пива, а їх було чимало. І кожний сорт відрізнявся від іншого якимось своїм неповторним смаком. Проте пивзавод поставляв пиво тільки по Харкову, області, трішки в Київ, та влітку в Крим.
В той час там де не можна було купити Рогань - в Києві, інших регіонах України, я споживав Оболонь - і був теж задоволений!
В 2002 році довелося мені попрацювати охоронцем на пивзаводі "Нова Баварія", що у Харкові. Завод невеличкий був, проте з повним циклом виробництва від зерна до пива. От там то я й спробував живе нефільтроване, не пастеризоване пиво прямо з танків!. Емоції які мене тоді захлинули від його споживання пам'ятаю й досі!
Тоді Україна не знала Рогань, Росія не знала Оболонь - й смачне було пиво. Зараз Ці бренди відомі не тільки в Україні, проте п'ють це пиво для того щоб "догнатися" після горілки.
Я "доганятися" не хочу! Й не буду!
Мені потрібен не градус (сформований спиртом), а смак пива - бо я його пам'ятаю!
Хочеться мені що би більшість українців пам'ятали смак справжнього пива, ще більше мали можливість це пиво споживати. Тоді б менше пойла нам нав'язували б!
Дуже хочеться в будь-якому кіоску мати можливість коли завгодно придбати собі пива, а не пивні суміші з водою.
Проте ще не час:(
Підписатися на:
Дописи (Atom)